Кто помнит этот персонаж?
 

Новітні Пригоди Старого Знайомого


В дитинстві, "Петрик П'яточкін,
За коси смикав Наточку.
Розбив в їдальні лампочку,
Зірвав в садку картину."©

Казали: "В цьому хлопчику,
Як у пухнастім зайчику,
Захована незвичная,
Стрибучая пружина..."©

Яким він був в садочку,
Ми знаєм досить точно:
Швидкіший за струмочок,
Скакучий, наче м'яч.

Бісятко неспокійне,
Хламидник безнадійний,
Бешкетував постійно.
Не впоратись, хоч плач.

*****

…Де ж зараз той бешкетник,
Руденький хлопчик Петрик?


Історія Перша

Як Пертик "Руденький" Рахував...
(…кого треба, того і рахував)


I

Ледь помітними стежками
Йшов вояк, в четвертій ранку.
Ми за ним постежим з вами:
Борода руда, веснянки,

ЗСУ-шний однострій,
Ладна зброя, при харчах,
В голові - сто тисяч мрій.
...та ще й "бісики", в очах.

Ви, напевно, здогадались.
То був "Петрик з дітсадочку".
Вчителі за ним ганялись,
Мали гвалт та заморочку.

Народився він в "Союзі".
З школи вийшов в Україні.
Одружився. Хата, друзі.
Десять років вже дитині.

Жив. Жіття не відрізнялось
Від усіх в людскім потоці.
Аж поки все не помінялось,
В чотирнадцятому році.

Він тоді гостив в Криму,
Бо там батькова родина.
Та не думав про війну.
Крим був разом з Україной.

Там і зараз люди наші.
Є, звичайно ті худоби,
Що цілують дупу Раші.
Та до них немає злоби.

А в ті дні - пронизав страх…
Не за себе, за дружину:
Бачив жах в її очах.
Мали на руках дидину.

Вибрались… Хвала Ісусу!
Та в Київі недовго був.
Бо не "мав", а саме "мусив".
Тож - служить. 8-ий рік мунув.

Помогали сміх та жарти.
Не журився, якщо тяжко.
Йшов на ризик, де це варто.
Був поранений, "неважко".

Та не висидів в шпиталю.
Зразу ж, з першої нагоди,
Втік, щоб воювати далі.
На свій чуб шукать пригоди.

Що робив? Про те пізніше.
Ну, а поки - просто йде.
Зараз "йде", "ходив" й раніше.
Чорт Рудий його веде...

З особистої справи:
Ім'я: П'яточкін, Петро Олександрович
Рік та місце народженя: 1984, місто Київ
Звання: Майстер-Сержант ЗСУ
Позивний: "Руденький"
Військово-облікова спеціальність: Снайпер-розвідник




II

В "пункт призначення" дістався.
Перш - оглянув зброю пильно.
Потім зручнно влаштувався.
Перевірив все повільно.

Виклав по своїм місцям.
Потягнув ковточок кави.
Подивився: Що це там?
Їде щось? "Це вже цікаво"(с)...

Наче привид СРСР,
Виліз із часів далеких,
З "Z-ет" - російський БТР.
Зупинився, близь смереки.

"Орки" на броні сидять:
Раз, два, три, ...ось там – чотири.
Ще одне... Виходить - п'ять.
П'ять "двохсотих пасажирів".

Екіпажу – є три штуки.
Лейтенант.., а з ним полковник.
Не сховаєшься, падлюка.
Ти цікавий "співросмовник".

Отже, маємо що маєм:
Дев'ять штук – ліквідувати,
А десятого хапаєм,
З "язиком" назад, до хати.

План простий. Чекаєм далі.
Трохи буде заморочки.
Але то таке, - "деталі".
А поки - сидімо в тіньочку.


III

І години не пройшло
Як приготував набої,
В напрямку "вон то село"(рос.)
Рушів лейтенант та двоє.

Супер! Будем починати!
Тільки, треба не забути,
До гвинтівки приєднати
Глушника, щоб їм не чути.

Раз,
два..,
три...
Три москалятка
Не повернуться до дому.
"От така фігня, малятка"(с)
Хіба ж винен я у цьому?

Їх сюди ніхо не звав.
Вдома всі б сиділи цілі.
Кожен розуміти мав
Що у Смерті на прицілі…

Та то вже "лірика", а поки,
Лає "орків" офіцер.
Хто там вошкається збоку?
- Миють дурні БТР!

До ріки поперли двоє.
Кожен має по відру.
Ми їх зараз "упокоїм",
Тільки відстань підберу.

Хлопці, ви хіба не знали?
Відра - то дурна прикмета.
Марно ви їх похопали.
Краще б взяли кулемета.

Та мені своє робити -
Влучно цілить і стрілять.
Завалив двох мсковитів.
Бачиш, там? ...чотири, п'ять…

На пісочку влаштувались
Та й лежать, тихенько, поруч.
"Де-мі-лі-та-рі-зо-ва-ли-сь"(!)
Так, а що це там, праворуч?

Ще одне, біжить в пристрибку.
Боже, кончене яке!
…Годувати в річці рибку
Шостий полетів в "піке".

IV

Тож, "Руденький" був "в ударі".
Хоч не Африка у нас,
Але ж є своє "сафарі".
Полювання - Вищий Клас!

Зустрічаються, також,
Екзотичні експонати.
Цей ось, на башкіра схож...
...Чи калмика, чи бурята.

Що забув він в Україні?
Пралку, тостер, ноутбук?
Не сиділося людині.
Сьомим хочеш бути, "друг"?

Хочеш, хочеш. Чо вагатись?
Тільки трошки підійди.
"До Кабзона" час збиратись.
Сім!..
- Накликав сам біди.

Ох, не вийшло акуратно.
Вскрикнув, довбаний башкір:
"Ай!", чи щось таке, невнятно.
Підхопився командир…


Вертить хутко головою,
Зиркає по сторонах.
Не з'ясує: "Что такое?"(рос.)
- Потанцюєм трошки? "Бах!"

Просвистіло біля вуха,
Відлетіло від броні.
- Не обділався, "братуха"?
На війні, як на війні.

"Вісім" з "Дев'ять" зміркували,
Пострибали в БТР-а,
По "газах" так надавали
Що забули офіцера.

Подивіться, цирк з конями!
Це ж полковник їх благає,
Обкладаючи "буями",
На дорозі пил ковтає.

Стій, скажений, схаменись!
Припиняй безглуздий гам.
Не дуркуй та зупинись!
Бо, стріляю по ногам...

Зупинився? От це діло!
Guten Morgen! Komm (нім.) в полон!
Десять! Файно підфартило!
Закриваємо сезон!

Історія Друга

Як Пертик "Руденький" Викладав Історію...
(…кому? Полоненому московиту)



I

Ранок видався на славу:
Сім "двохсотих" та "язик".
Замість "Просимо Ласкаво!"
"Рідний Ваш без вісті зник".

Як ти там? Прийшов до тями,
Мій сьогодняшній "трофей"?
Наш "коньяк" з трьома зірками?
Штаб чакає на гостей.

Не крутись, сиди спокійно.
Міцно зв'яжем тобі руки
Та заткнемо рот надійно,
Щоб не вимовив ні звука.

Підіймайся, "любий друже".
- Опа-дрипа, гоп-ця-ця! -
Щось, наляканий ти, дуже.
Кроком... Руш! Тупа вівця.

Веселіше! Лівой, лівой!
Що мовчиш, то не біда.
Нам, мій "голуб сивокрилий",
Марно час губить шкода.

Треба шлях використати
Як нагоду для освіти.
Та пробіли заповняти
Де був мозок в московита.



II

Отже, бовдур, йди та слухай:
"Русь" - це київська земля!
Чуєшь? Ви нам не "братухи"(рос.)
Ми не родичі Кремля.

Ваші пращури - ординці.
Від Івана Каліти,
Пси безродні та злочинці.
"Руської Землі" кати.

Ви палили й руйнували
Київ, Новгород та Псков.
Навіть церкви грабували.
Вік за віком так і йшов.

Зараз робите те саме,
Злидні до майна охочі.
Ви ж як Каін, син Адама.
Схоже? Що ховаєш очі?

III

Поспішаєм! Ширше крок!
Вуха раджу нагострити.
Ми продовжуєм урок
Виховання московита...

Бо, освічена людина,
Телепням, таким як ти,
Розповість як Україну
У литописах знайти…

Де Москва, серед болота,
Мали ви брудне село.
А "рассейкого норода"(рос.)
Зовсім в планах не було.

Ви Орди васали вічні.
Навіть приклад є чудоовий:
"Невский", ваш "герой епічний",
Був собака ланцюговий.

Стільки років скльки жив,
Грабував слов'ян навколо.
Справно Ханові служив.
"Ясу" мав невипадково.

Не мичи, бо вріжу в вухо.
Слухай, біса й відьми сину!
…Ось туди, наліво рухай.
Вже шляху пройшли третину.




IV

Чув про Січ? Земля козацька.
То й була держава наша.
Сильна, вільна, залихвацька.
Справжня Русь, не ваша Раша.

Та з поляками литвини
І татари-кримчаки
Спокій рушили в Країні.
Тож, здурив Богдан таки.

Із царем Альошкой вашим
Склав союз, щоб ляхів бити.
Марно вірив Гетьман Раші.
Набрехали московити.

Відбирали, рік за роком,
Волю в славних козаків.
Та робили, з кожним кроком,
З українців кріпаків.

То були часи розбою,
Грабувань та лихоліття.
Ну, а ми дійшли з тобою
В вісімнадцяте століття.

V

Невгомонний цар московський,
Вигадав для вас "Рассію"(рос.)
Вихор забагань петровських
Всюди тільки лихо сіяв.

То що ви "великороси"
Теж була його ідея.
З нею носитесь ви й досі.
Нескінченна "епопея".

А в ті роки, Іван Мазепа,
Супроти царя Петруші,
В лавах шведського "Госдепа"
Козаків в Полтаву рушив.

З Карлом заключив угоду.
Українцям було варто
Битись за свою свободу.
Тільки, не лягла нам карта…

Січ ви згодом зруйнували.
Перебили всю еліту.
І Країна занепала
Під проклятим московитом.

…Катя, Павлік, три Сашка.
Та, до купи, два Миколи.
Аж поки ви собі "Божка"
Встановили на престола.



VI

Як казало вам х... "трепло":
"Без Ульянова, Володі,
України б не було..."
Ваш "Володя" той ще злодій.

Все, насправді, протилежно.
Як імперії не стало,
Україна Незалежна
Кілька років існувала.

Аж поки "вождь великий" ваш,
Із своїм кривавим збродом,
Знову не вчинив "шабаш"
Та знущання над народом.

Потім, з Йоською "Вусатим"
І ідеями марксизму,
Кидали людей за грати.
В "Світлу Путь" вели з цинізмом.

Що ви тільки не творили:
Катували та вбивали,
Навіть голодом морили,
До Сибіру висилали.

Саме тому, вас Іуд,
Українці не любили.
Били всюди, там та тут.
Чим прийдеться, тим і били.

А коли прийшла війна
В Неньку нашу Україну,
Відхопили ви зповна,
Кожна бісова тварина.

Не було тоді різниці:
Чи "совети", чи "германці",
Не вагали на дрібниці,
Били двох сторін засранців.

Фюрер з вашим "генеральним",
Нам, як близнюки-брати.
Задовбали нереально.
Там кати і тут кати.

З того приводу шануєм
Ми повстанців та УПА.
А що Бандера вас "дратує",
То окрема вже графа.

VII

Дався вам отой Степан,
Як бику червона хустка.
Ще й Шухевич був, Роман:
..."Оба не любілі рускіх"(рос.)

Щоб вони вас не займали,
Ви спочатку розберіться:
На кого і хто напали.
Та на себе подивіться.

З Рейхом ви були в союзі.
Ледь під ручки не ходили.
Сталін з Гітлером, як друзі,
Всю Європу поділили.

Тільки місця павукам
Стало недостатньо в склянці.
Тож, ножа у спину вам
Перші сунули германці.

І поки Стьопа міркував
Як позбутись комуністів,
"Абвер" інші плани мав
Що до націоналістів.

Не "рушник і паляниця",
Як вам каже пропаганда,
А арешти та в'язниця,
Хліба скибка і баланда.

Всі, кого не похапали,
В табори не посадили,
В ліс та гори повтікали,
Висновки свої зробили:

Що "від Сяну і до Дону",
Ту "коричневу заразу"
Та "ВКП(б) червону",
Нищити потрібно разом.



VIII

От, ви Бандеру невзлюбили.
Розшукали, пильнували...
В Мюнхені, нарешнті, вбили.
І повстанців змордували.

Тож, з якого переляку,
Ви складаєте легенди
Про Мандел-Лумумб всіляких,
Че Геварів та Альєндів?

Поясніть, де тут різниця?
Чом ми не "Народний Рух"?
Чи у вас одна сідниця
Що сидить на лавках двух?

Як завжди, так і тепер,
Московити - підлі люди.
Сенсу в вас, як в СРСР:
Не було, та вже й не буде.

Не "Велика" ви Держава,
А ненавистна тюрма.
Вам до нас яка є справа?
Що, своїх проблем нема?

Нащо вас хвилює мова?
Конституція? Майдан?
Хто ви, щоб свої умови
Ставити до нас, слов'ян?

Ці питання риторичні.
А відповідь проста, як сало:
Ваше "кредо політичне" -
Грабувать! Бо вам все "мало".

Божевільні, дикі, мрії
Та імперський шовінізм,
З "Фюрером Всея Росіі",
То і є Новий "Рашизм".

Кожен має свою долю.
Ти - "москаль", а я - "укроп".
Тобі рабство, мені - Воля...
Все, прийшли!
Машина Стоп!

Історія Третя

Як Петрик "Руденький" Відпочивав…
(...трохи мріяв, трошечки брехав, але дуже бажав москалям всього найкращого)


I

Тож, добрались до застави.
Чутно: Слава Україні!
В відповідь: Героям, Слава!
- А що з тобою за людина?

- Не "людина", а "язик".
Там підрозділ був, в смереках.
Був, та якось раптом зник.
Може унесли лелеки?

Бузько цього загубив.
А я "три зірочки" побачів
Та до нас його повів.
От воно іде та й плаче.

Я весь шлях розповідав
Про сусідів та їх зради.
Що з ним ще робить не знав.
Може є якісь поради?

- А пляшку ти йому давав?
Кажуть для душі і тіла,
Та інтимних різних справ,
Московитам - Перше діло!

Чути регіт козаків:
- Дядьку, ми ж не з Дагестану.
Не гвалтуеєм ішаків
І тебе чипать не станем.

Ти чого засумував?
Наче хмара, весь похмурий.
Якби глузд здоровий мав,
Не стояв би тут понуро.

Час розвіяти журбу.
"На три букви", як то кажуть,
Зараз підеш…
в С-Б-У.
Хлопці "язика" розв'яжуть.



II

Збагрив свій трофей "Руденький".
І хоч далеко ще до ночі,
Сів під деревом, тихенько,
Прихилився, прикрив очі.

На яву, чи уві сні,
Мрієтся йому приємне:
Що прийшов кінець війні.
Воювали недаремно.

Сонце лагідно вітає.
Позвершалися надії.
Україна розквітає..,
Колоситься.., зеленіє...

А на Сході, на кордоні,
Є паркан, з ключим дротом.
Височенний, як на "зоні".
Штучне перед ним болото.

Ми свою Країну так
Від Москви обгородили.
На болотах видно знак:
"Обережно! Крокодили!"

Тут - "Херсонські напівдикі",
"Довгошерстики дніпровські".
Це - "Сумські-морозостійкі".
А там - "Броньовані азовські".

Десь ще "Stealth" був, із Аляскі.
Той що непомітно й швидко
Під водою робить пастки.
Та його побачиш рідко.

А там де прапор майорить
- Наше КПП "Мазепи".
Шпигунів фільтрує в мить
По повадках та щелепам.

Напис виведен рівненько:
"Прочитайте: ПАЛЯНИЦЯ"...
...Тут прокинувся "Руденький".
Сон, не сон? Якісь дурниці...

"Крокодили…" - сміх, тай годі.
Але, щось у цьому є.
Обоміркую, при нагоді,
Поки вечір настає.

III

А, між тим, вечері час.
- Хлопці, є там що поїсти?
Викладай на стіл запас.
Маю що вам розповісти.

- Гей, іди до нас, "Руденький".
Як там полювальні справи?
- Справи? Справи по маленьку.
Марс сьогодні був ласкавий.

Бог Війни, з моей гвинтівки,
Тридцять ворогів прибрав.
Домовина їх домівка...
- От щоб ти сів, та не збрехав.

- Ну, сімнадцять, а не тридцять.
Головне, що всі "двухсоті",
А скільки їх - нема різниці...
- Знову байки. Цирк на дроті.

- От я з вами зараз їм,
А ви тут іржете, як коні...
Ну гаразд, підбитих - сім.
Сім.., та генерал в полоні.

Гучний регіт за столом:
- Генерал? Чи "маршал" може?
Бо, той, кого ти вів селом
На полковника був схожий.

- Щоб ви тут не говорили,
А полковник, незабаром,
Як його б не полонили,
Міг би стати генералом...



IV

- Годі, ображатись. Слухай,
А чи можеш пояснити,
Їх яка кусала муха?
Що потрібно московитам?

- Московитам? Наша воля.
Наша спадщина та душі.
Бо, не має своей долі
Клята "одна/шоста суші".

Що вони, окрім болота,
На своїй "Рассіі" знали?
Тож, віками, ті істоти,
Все що бачили, то й крали.

З Кенігсбергу до Сибіру,
Від Суомі до Карпат.
Навіть їх московська віра
- КГБ-шний плагіат.

Крали тюркські "самовари"
Та "матрьошки-балалйки".
Свої ж мають тільки свари
І брудні похабні лайки.

На замовлення царьків,
Із казок, чуток, здогадок,
Їм "історію" зліпив
"Чорного Мурзи" нащадок.

Як то кажуть: "З грязі в князі."
Марно їм що голі й босі,
Але ж в будь якому разі,
Всі тепер - "Велікороси!"

Є "велике" в них минуле.
І майбутнє "світле" є...
- Скільки років вже минуло,
Що ж воно не настає?

- Бо зовсім совісті нема.
А про тіло "цар" подбає.
Згинуть в полі, за дарма,
"Оркам" Кремль допомагає.

V

І на що їм та "освіта"?
З дурня злізеш там де сядеш.
Одне слово - "московити"...
- А за мову що ти скажеш?

Бо, в РФ, ледь не щоденно,
З телевізора віщають:
"Говор" є, мовяв, "південний",
А "української" немає.

- Ну, а що тут розказати?
Коли їх "велику" мову,
Вигадав Олесь Гарматний,
Разом із "Хохлом", Миколой.

...Ефіоп(!) та українець(!)…
А словника складав для них
Даль, датчанин, теж чужинець.
Мабуть, не знайшлось "своїх".

Ті "свої" - окрема справа.
Щоб чужих геть залякати,
З власними вели розправу.
Не цурались і вбивати.

Достоєвскій? - Посадили.
Чехов? - Тюкала цензура.
Льва - від церкви відлучили.
Ось і вся "література".

Та який там "Пастернак"?
Не смішіть, я вас благаю.
Що радянський знав кріпак?
- "Не чітал, но осуждаю"(рос.)?

А з "великих та могутніх"
В них хіба що матюки.
Бо у кожного присутні,
Будь то діти, чи жінки...



VI

Так, шановні, Ви тут мали:
Хто - освіту, хто - розвагу.
А мене - нагодували!
Дякую всіх за увагу.

Все, гаразд, піду я спати.
Треба трохи відпочити.
Завтра знову полювати
"Заблукавших" московитів.

З ними маю я рахунки
За міста та села наші.
Хай чекають "подарунки",
У мішках, родини в Раші.

Щоби в Пскові відгукались
Постріли моей гвинтівки.
Щоб в Саратов десь дістались
З грузом "200" вантажівки.

Смерть добралась неминуча
В підмосков'я - за Волинь.
А в Улан-Уде - за Бучу.
До Рязані - за Ірпінь.

Щоби вилізли їм боком
Харків разом із Херсоном.
Зуб за зуб, за око - око.
І земля їм щоб бетоном.

Куля хай знайде адресу
Та влетить їм під ребро,
За Чернігів, Львів, Одесу,
Маріуполь і Дніпро.

Тож, шикуйтесь, московити.
1, 2, 3, 4, 5...
Брама в Пекло вже відкрита.
Моя черга рахувать...



Д.Т.

Червень 2022

Мультик помню, нравился тогда, как и все нарисованные в таком стиле Киевской студией (те же "Приключения Врунгеля" или более поздний "Остров Сокровищ" и т.д..), спасибо улыбнулся *супер*

Стихи к сожалению оценить не могу, поэзия на Украинском языке мне пока не дается.*пардон*

:hi1:

Жаль

Вот на такую картинку наткнулся. Очевидно, идея про Петрика пришла в голову не только мне.

https://i.postimg.cc/1gPSMZkd/345675...cbc51619d1.jpg

Где-то попадался "опросник" для блокпостов - там в дополнение к "палянице" был вопрос: Назовите имя Пяточкина.

Кстати, да! :)

В русскоязычном секторе сети слоник более известен и меметичен.

Да, помню такой мульт. Ну и истории конечно... по меньшей мере, художественно правдивы))

Черный модер,

:JC_ThankYou:

Andim, я каждый раз восхищаюсь Вашим талантом.

pornocrat,
Спасибо!
Вы читаите и понимаете украинский?
Или пользовались Google Translate?

В детстве была книжка "Абу Касимовi капцi". Кой чего понимаю.

<blockquote class="twitter-tweet"><p lang="ru" dir="ltr">Считаем слоников на ночь! <a href="https://t.co/REMQZVB3f3">pic.twitter.com/REMQZVB3f3</a></p>&mdash; Чокнутый горнист (@Buggy__Bugler) <a href="https://twitter.com/Buggy__Bugler/status/1563443727997145088?ref_src=twsrc%5Etfw">August 27, 2022</a></blockquote> <script async src="https://platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script>

Блин. Офигеть. Но у меня в голове был немного другой диалог почему то

Петрыку, чого ты не спишь?
Не можу, в мене бессоння!

И еще было
Одне слоненятке, друге слонятке...

В черновом варианте было. Не помню точно что, но что то мне том четверостишии не понравилось. Убрал.
:JC_ThankYou:

Вспомнил :)

Дощик стучить по підвіконню.
- Петре, ти спиш?
- У мене безсоння...
- Може поїж?
- Нема зараз часу.
Треба вже йти, полювать біомасу.