[Andim]

З особистої справи:
Ім'я: П'яточкін, Петро Олександрович
Рік та місце народженя: 1984, місто Київ
Звання: Майстер-Сержант ЗСУ
Позивний: "Руденький"
Військово-облікова спеціальність: Снайпер-розвідник




II

В "пункт призначення" дістався.
Перш - оглянув зброю пильно.
Потім зручнно влаштувався.
Перевірив все повільно.

Виклав по своїм місцям.
Потягнув ковточок кави.
Подивився: Що це там?
Їде щось? "Це вже цікаво"(с)...

Наче привид СРСР,
Виліз із часів далеких,
З "Z-ет" - російський БТР.
Зупинився, близь смереки.

"Орки" на броні сидять:
Раз, два, три, ...ось там – чотири.
Ще одне... Виходить - п'ять.
П'ять "двохсотих пасажирів".

Екіпажу – є три штуки.
Лейтенант.., а з ним полковник.
Не сховаєшься, падлюка.
Ти цікавий "співросмовник".

Отже, маємо що маєм:
Дев'ять штук – ліквідувати,
А десятого хапаєм,
З "язиком" назад, до хати.

План простий. Чекаєм далі.
Трохи буде заморочки.
Але то таке, - "деталі".
А поки - сидімо в тіньочку.


III

І години не пройшло
Як приготував набої,
В напрямку "вон то село"(рос.)
Рушів лейтенант та двоє.

Супер! Будем починати!
Тільки, треба не забути,
До гвинтівки приєднати
Глушника, щоб їм не чути.

Раз,
два..,
три...
Три москалятка
Не повернуться до дому.
"От така фігня, малятка"(с)
Хіба ж винен я у цьому?

Їх сюди ніхо не звав.
Вдома всі б сиділи цілі.
Кожен розуміти мав
Що у Смерті на прицілі…

Та то вже "лірика", а поки,
Лає "орків" офіцер.
Хто там вошкається збоку?
- Миють дурні БТР!

До ріки поперли двоє.
Кожен має по відру.
Ми їх зараз "упокоїм",
Тільки відстань підберу.

Хлопці, ви хіба не знали?
Відра - то дурна прикмета.
Марно ви їх похопали.
Краще б взяли кулемета.

Та мені своє робити -
Влучно цілить і стрілять.
Завалив двох мсковитів.
Бачиш, там? ...чотири, п'ять…

На пісочку влаштувались
Та й лежать, тихенько, поруч.
"Де-мі-лі-та-рі-зо-ва-ли-сь"(!)
Так, а що це там, праворуч?

Ще одне, біжить в пристрибку.
Боже, кончене яке!
…Годувати в річці рибку
Шостий полетів в "піке".